Історія справи

Постанова ВГСУ від 07.10.2014 року у справі №5023/5782/11
Постанова ВГСУ від 21.04.2015 року у справі №5023/5782/11
Ухвала КГС ВП від 31.01.2018 року у справі №5023/5782/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 5023/5782/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль"на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року господарського суду Харківської області від 23.12.2014 рокуу справі господарського суду№ 5023/5782/11 Харківської областіза заявоюфізичної особи - підприємця ОСОБА_5дофізичної особи - підприємця ОСОБА_5про визнання банкрутом ліквідаторСаутенко С.О.за відсутності явки в судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

у провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/5782/11 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 14.07.2011 року за заявою боржника за спеціальною процедурою, передбаченою статтями 47 - 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 2 - 4).

Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою господарського суду Харківської області від 12.09.2011 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Саутенка С.О. (том 1, а.с. 110 - 115).

Строк ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався ухвалами місцевого господарського суду (том 6, а.с. 111-112, том 7, а.с. 141-143, том 9, а.с. 1-4).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 року залишено без змін постанову суду апеляційної інстанції від 06.03.2013 року, якою скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 20.12.2012 року про завершення ліквідаційної процедури банкрута, справу передано на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури. Колегія суддів касаційного суду погодилася з висновками апеляційного суду про проведення ліквідаційної процедури банкрута з порушенням положень законодавства про банкрутство, неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків та передчасність у зв'язку із цим висновків суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, припинення підприємницької діяльності боржника-фізичної особи з припиненням провадження у даній справі про банкрутство (том 10, а.с. 161 - 167).

В ході подальшого розгляду справи на стадії ліквідаційної процедури 25.06.2013 року та 23.12.2013 року ліквідатор банкрута Саутенко С.О. подавав до господарського суду Звіти про виконану ним роботу з ліквідації фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, розгляд яких неодноразово відкладався ухвалами суду першої інстанції (том 11, а.с. 8-16, 21-22, 63-64, 106-107, 124-125, 155-156, 179-180, 181-198, том 12, а.с. 129-130, том 13, а.с. 23-24, 28-29, 118-119, 135-136).

22.12.2014 року до господарського суду надійшов Звіт ліквідатора Саутенка С.О. станом на 01.12.2014 року, складений за наслідком проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, та ліквідаційний баланс банкрута станом на 23.12.2014 року (вх. №46416) (том 14, а.с. 1-99).

23.12.2014 року ліквідатором банкрута Саутенком С.О. подано до суду реєстр непогашених вимог кредиторів банкрута станом на 23.12.2014 року (вх. №46777) (том 14, а.с. 100-102).

Розглянувши подані документи у судовому засіданні від 23.12.2014 року (суддя Савченко А.А.), місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора, припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, провадження у справі припинив, зобов'язав державного реєстратора внести до ЄДРПОУ запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття її з обліку (том 14, а.с. 108-118). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації, в тому числі й ліквідаційного балансу банкрута з кредиторською заборгованістю на суму більш як 15,7 млн.грн., яка залишилася непогашеною за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута в ході ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", як кредитор з грошовими вимогами на суму 15 828 467, 57 грн., які забезпечені іпотекою нерухомого майна, належного громадянці України ОСОБА_5, (далі - скаржник) звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2014 року про завершення ліквідаційної процедури боржника, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у затверджені звіту ліквідатора банкрута.

Апеляційна скарга мотивована передчасністю висновків місцевого господарського суду про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з огляду на неповноту здійснених ліквідатором дій щодо розшуку активів боржника, виявлення та повернення до складу ліквідаційної маси майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, та невідповідність положенням чинного законодавства, що визначає порядок проведення інвентаризації активів суб'єкта господарювання, акта №1 від 12.09.2011 року про проведення інвентаризації майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 як такого, що його складено ліквідатором Саутенком С.О. у довільній формі та без зазначення в інвентаризаційному описі даних про особу, яка приймає на зберігання зазначені в описі матеріальні цінності боржника. За твердженням скаржника, ліквідатором не досліджувалися обставин наявності у боржника дебіторської заборгованості та не здійснювався аналіз його підприємницької діяльності, що не узгоджується з вимогами статті 25 Закону про банкрутство щодо обов'язків ліквідатора як виконавця заходів з ліквідації банкрута. Також, заявник апеляційної скарги доводить, що в порушення норм податкового законодавства, ліквідатор не звертався до контролюючого органу, в якому боржник перебував на податковому обліку, зі заявою про зняття фізичної особи-підприємця як платника податків з податкового обліку, оскільки оригінал довідки про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП, який подається ліквідатором (ліквідаційною комісією) до органу державної податкової служби разом зі заявою про припинення платника податків за формою №8-ОПП, долучено до матеріалів даної справи про банкрутство.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Кухар В.І., Шевель О.В.) апеляційну скаргу скаржника залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.2014 року у справі - без змін з тих же підстав (том 14, а.с. 171 - 181).

Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 05.02.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2014 року, прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у затверджені звіту ліквідатора, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 55, 129 Конституції України, статті 52 Цивільного кодексу України, статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статей 1, 7, 25-30, 32, 47-49 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Скаржник доводить помилковість висновків судів про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту дій ліквідатора Саутенка С.О. з виявлення активів банкрута, зокрема дебіторської заборгованості, майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, але за фізичною особою ОСОБА_5 не зареєстроване, наявності у громадянки України ОСОБА_5 права на спадкування за законом чи заповітом, що не узгоджується з положеннями законодавства про банкрутство щодо повноважень ліквідатора банкрута в ліквідаційній процедурі. Відтак, на думку скаржника, є передчасними висновки судів попередніх інстанцій про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 як суб'єкта господарювання з підстав відсутності у неї активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості на суму більш як 15,7 млн.грн., що мало б наслідком відновлення її платоспроможності.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 05.02.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2014 року про завершення ліквідаційної процедури у справі на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розділом VІ та статтею 41 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

До окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (статті 47-49 цього Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Частинами 1, 2, 4 статті 48 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання громадянина-підприємця третіми особами. За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи-банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Справа про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 порушена ухвалою суду від 14.07.2011 року за заявою боржника за спеціальною процедурою, передбаченою статтями 47 - 49 Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013 року (том 1, а.с. 2 - 4).

Матеріалами справи підтверджується визнання боржника банкрутом постановою місцевого господарського суду від 12.09.2011 року та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Саутенка С.О. (том 1, а.с. 110-115); строк ліквідаційної процедури у справі неодноразово продовжувався ухвалами суду першої інстанції (том 6, а.с. 111-112, том 7, а.с. 141-143, том 9, а.с. 1-4).

При новому розгляді справи на стадії ліквідаційної процедури судами прийнято до уваги та дано оцінку як належним доказам проведення ліквідаційної процедури та формування пасиву боржника згідно ліквідаційного балансу на загальну суму 15717,2 тис. грн., що виключає можливість подальшого здійснення ним господарської діяльності, поданим ліквідатором Саутенком С.О. Звіту про проведення ліквідаційної процедури фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 станом на 01.12.2014 року; ліквідаційному балансу станом на 23.12.2014 року; акту №1 від 12.09.2011 року про проведення інвентаризації майна банкрута від 14.09.2011 року; довідкам відповідних органів про відсутність зареєстрованих за боржником об'єктів права власності (нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, річкового, морського та залізничного транспорту), а також корпоративних прав, про відсутність боржника серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів цінних паперів, про неперебування боржника на обліку в митницях ДФС як особи, яка здійснює операції з товарами; обставинам включення ліквідатором Саутенком С.О. до складу ліквідаційної маси банкрута земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2 га, що розташована за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Черкаська Лозова, вул. Флоринка, 33, та нежитлового приміщення технічного поверху №1-6 в будинку літ. "О-4", загальною площею 489,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Рилєєва, 60, та їх реалізації в ході процедури ліквідації на аукціонах із спрямуванням виручених від продажу коштів в розмірі 130 300 грн. на оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності, організатора аукціону, нотаріуса по прийняттю коштів на депозитний рахунок та проведення розрахунків з кредиторами, відшкодування витрат ліквідатора у ліквідаційній процедурі та оплату його послуг, а також на часткове погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 111 213, 07 грн.; реєстру непогашених вимог кредиторів на загальну суму 15 717 254, 50 грн.

Колегія суддів касаційного суду звертає увагу, що при скасуванні ухвали місцевого господарського суду від 20.12.2012 року про завершення ліквідаційної процедури банкрута постановою суду апеляційної інстанції від 06.03.2013 року, яку залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 року, зазначалось про неналежність дій ліквідатора в ході проведення ліквідаційної процедури, зокрема, щодо продажу майна банкрута, неповноту додатків до звіту ліквідатора, що виключає в цілому можливість затвердження такого звіту з припиненням провадження у даній справі про банкрутство.

Затверджуючи звіт ліквідатора Саутенка С.О. станом на 01.12.2014 року, складений за підсумками ліквідаційної процедури банкрута, та припиняючи провадження у справі, суди не виконали вказівок суду касаційної інстанції відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 21.05.2013 року у даній справі на предмет дослідження обставин правомірності формування ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 складу її ліквідаційної маси з огляду на положення абзацу 7 статті 1, частини 7 статті 47 та частини 7 статті 48 Закону про банкрутство, в редакції Закону України №3795-VI від 22.09.2011 року, яка набрала чинності з 26.10.2011 року, згідно яких виключається можливість включення до ліквідаційної маси та продаж ліквідатором в ході ліквідаційної процедури майна фізичної особи-боржника, що передано в іпотеку за підставами, визначеними згідно договорів іпотеки, як такі, що не пов'язані з підприємницькою діяльністю фізичної особи. Також, суди не перевірили обставин вжиття ліквідатором банкрута заходів щодо визнання недійсними сумнівних угод боржника з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 Закону про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій не досліджено поданого ліквідатором на затвердження до суду звіту про проведення ліквідаційної процедури банкрута станом на 01.12.2014 року на предмет повноти доданих до нього документів, передбачених частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство. Так, у додатках до зазначеного звіту відсутні належним чином засвідчені копії договорів купівлі-продажу майна боржника, як суб'єкта підприємницької діяльності, та акти приймання-передачі цього майна, як докази реалізації ліквідатором об'єктів ліквідаційної маси банкрута.

Суди не надали жодної оцінки тим обставинами, що при складанні ліквідаційного балансу станом на 23.12.2014 року ліквідатор Саутенко С.О. використав зразок балансу згідно Додатку 2 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №39 від 25.02.2000 року, без врахування змін, внесених наказом Міністерства фінансів України №754 від 14.07.2014 року, та не заповнив відповідні графи Звіту про фінансові результати, який є складовою частиною Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва. При цьому, судами не враховано, що доказів наявності у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 статусу суб'єкта малого підприємництва господарському суду надано не було, за даними її ліквідаційного балансу списанню підлягає заборгованість на суму 15717,2 тис.грн., що свідчить про значні фінансові обороти боржника до моменту порушення справи про банкрутство.

Відтак, поданий ліквідатором на затвердження до місцевого господарського суду ліквідаційний баланс банкрута станом на 23.12.2014 року не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи-банкрута, у якої відсутні активи, які можна було б спрямувати на задоволення грошових вимог кредиторів на суму більш як 15,7 млн.грн.

Отже, висновки суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури не відповідають вимогам статей 22, 25, 32, 47-49 Закону про банкрутство та є передчасними, на що апеляційний суд уваги не звернув.

Зазначене в сукупності свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог статей 43, 101, 11112 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, врахування вказівок суду касаційної інстанції при скасуванні судових актів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанову апеляційного суду від 05.02.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2014 року у даній справі необхідно скасувати як такі, що прийняті з порушенням законодавства про банкрутство та процесуального права, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Колегія суддів касаційного суду зазначає, що при подальшому розгляді справи суду належить вирішити питання про продовження строків ліквідаційної процедури в порядку частини 2 статті 22 та частини 4 статті 32 Закону про банкрутство з відповідною оцінкою дій ліквідатора Саутенко С.О., яким упродовж тривалого часу не вживаються належні дії з проведення ліквідаційної процедури боржника та подаються неналежні документи, внаслідок чого судові ухвали про завершення ліквідаційної процедури у справі скасовувалися двічі; зобов'язати ліквідатора боржника вжити належних дій з виявлення активів боржника та вжиття заходів щодо визнання недійсними сумнівних угод боржника; скласти ліквідаційний баланс банкрута, який за формою та змістом відповідатиме нормам та стандартам бухгалтерського обліку, та за результатами проведених заходів з ліквідації банкрута скласти та подати до суду на затвердження повний звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру (з моменту її введення постановою про визнання боржника банкрутом від 12.09.2011 року) з додатками, передбаченими частиною 1 статті 32 Закону про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про скасування державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 23.12.2014 року у справі №5023/5782/11 скасувати.

Справу №5023/5782/11 направити на розгляд до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2015 року та скасування державної реєстрації припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський